Ecclesiastes 6

Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре! 1Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів! 2Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні! 3Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого! 4Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м, 5і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
6 7Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає, 8той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього! 9Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї, 10Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда. 11Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає, 12ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —